Пресвітер
Священномученик Петро Дьяконов народився 13 січня 1866 року в селі Полозовському Вятської губернії. У 13 років вступив до Пермської Духовної семінарії, а згодом став співаком Пермського архієрейського хору. У 17 років був рукоположений у стихар, а в 20 років – у диякона. Служив у Вознесенській церкві в Єкатеринбурзі, де одружився на Ользі Іванівні. У їхній родині народилися дочки Фаїна та Ольга. У 1891 році був переведений до Єкатерининського собору, а в тому ж році рукоположений у сан священника. Він також викладав спів у церковно-приходській школі. У 1902 році отримав призначення в Миколаївську церкву, а згодом у Іоанно-Богословський храм у Верхньо-Салдинському заводі, де прожив до своєї мученицької кончини в 1918 році.
1 жовтня 1918 року був убитий червоноармійцями в Нижньо-Салдинському заводі. Його тіло було відспіване 9 жовтня і поховане на приходському кладовищі. Священномученик Петро Дьяконов прославлений у Соборі новомучеників і сповідників російських 17 липня 2002 року.
