Пресвітер
Святомученик Парфеній народився 30 січня 1874 року в селі Рязанці Богородського повіту Московської губернії в сім’ї сім’ї псаломщика Василія Грузінова, який прослужив тридцять років у Троїцькій церкві в Рязанцях. Він помер, коли Парфенії виповнилося одинадцять років. Після смерті чоловіка мати Парфенія, Параскева Петрівна, почала працювати просфорницею в П’ятничній церкві при Троїце-Сергієвій Лаврі. У віці восьми років Парфенія віддали навчатися до міського училища. У 1890 році він закінчив Перервінське духовне училище, у 1896-му — Віфанську духовну семінарію, а в 1900-му — Московську духовну академію.
У 1901 році Парфеній Василійович був направлений псаломщиком до одного з храмів Москви; з того часу і до 1933 року він служив у московських храмах псаломщиком. У 1933 році його висвятили на священика в одному з храмів Москви, а в 1935 році його направили служити в Михайло -Архангельський храм у селі Михайлівське Звенигородського району Московської області.
У другій половині 1937 року знову почалися масові арешти, і співробітники НКВС почали викликати свідків для надання показань. На початку лютого 1938 року таких свідків допитали й у селі Михайлівському.
Голова сільради, якого допитали як свідка, показав, нібито отець Парфеній говорив, що «радянська конституція — фальшивий закон, релігійний закон — найкращий для всіх людей. Він закликав віруючих до зміцнення віри. У середині травня Грузінов серед віруючих поширював агітацію, щоб колгоспники не виходили на роботу, чим зірвав весняну сівбу».
На підставі подібного роду свідчень було складено довідку про арешт священика, і 15 лютого 1938 року отець Парфеній був заарештований, ув’язнений у в’язниці в місті Можайську та наступного дня допитаний. Він розповів про свою діяльність як церковного та священнослужителя.
Цим допитом слідство було завершено, і 19 лютого 1938 року «трійка» НКВС засудила отця Парфенія до розстрілу. Священик Парфеній Грузінов був розстріляний 26 лютого 1938 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
