Диякон
Священномученик Никифор Романович Литвинов народився в 1892 році в селі Серетино Курської області в селянській родині. Там же закінчив сільську школу. У 1913 році був призваний до армії, де служив до 1917 року псаломщиком в полковій церкві. Повернувшись до рідного села, продовжував служити в Серетинській церкві псаломщиком. Через деякий час був висвячений у диякона. У 1932 році храм був закритий владою, а диякон Литвинов направлений до церкви села Кам'янки Московської області. У 1934 році закрили і цей храм. Отець Никифор був заарештований і засуджений до 3 років виправно-трудового табору. Відбував він термін на Далекому Сході (табір НКВС у місті Свободний).
Звільнившись з табору, отець Никифор служив у Нікольській церкві села Черленково Шаховського району Московської області. Менш ніж через рік, 27 листопада 1937 року, він знову був заарештований за звинуваченням «у контрреволюційній агітації». 3 грудня 1937 року трійкою при УНКВС СРСР по Московській області засуджений до найвищої міри покарання. Розстріляний 19 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою.
Прирівняний до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
