Пресвітер
Священномученик Михайло Петрович Плишевський народився 1 листопада 1862 року в селі Воронічі Ігуменського повіту Мінської губернії в родині спадкових священнослужителів. Здобувши початкову освіту в Мінському духовному училищі, вступив до Мінської духовної семінарії. Після її закінчення, в 1890 році, був висвячений у сан ієрея.
У 1893 році був призначений настоятелем Покровської церкви в селі Погоріле Ігуменського повіту Мінської губернії (тепер Осиповичський район Могильовської області). Прослуживши тут 19 років, віддав чимало сил на спасіння душ своєї пастви. Його яскраві проповіді і духовно піднесене життя викликали загальну любов і повагу всіх, хто його знав.
У 1912 році був переведений до села Шацьк Ігуменського повіту Мінської губернії (нині Пуховичський район Мінської області) і призначений настоятелем церкви Святого пророка Іллі. І тут отець Михайло заслужив повагу — 25 червня 1914 року духовенством церков другого округу Ігуменського повіту він був обраний на трирічний термін депутатом на єпархіальний з'їзд.
Після приходу до влади більшовиків неодноразово заарештовувався за сфабрикованими звинуваченнями. У 1929–1930 роках перебував у в'язниці півтора року, у 1932 році був під слідством три місяці, у 1933-му заарештовувався на три тижні. Незважаючи на похилий вік і тілесні немочі, отець Михайло залишався вірним своєму покликанню і на компроміси з совістю не йшов. Незабаром храм Святого пророка Іллі був закритий, і отцю Михайлу довелося займатися требами. Збирав підписи серед віруючих про відкриття церкви. Під час Всесоюзного перепису населення 1937 року закликав жителів Шацька не боятися радянської влади і записуватися віруючими.
В останній раз отець Михайло був заарештований 17 липня 1937 року за звинуваченнями в антирадянській і контрреволюційній діяльності. Під слідством перебував у Червенській в'язниці НКВС. Стійко переносячи тортури, не тільки не зрікся сану, а й сміливо викривав безбожників. 12 серпня 1937 року, разом з Іоанном Воронцем і старостою Іллінської церкви Олександром Шпаковським, трійкою НКВС був засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу. Розстріляний 19 серпня 1937 року.
21 березня 1989 року був реабілітований прокуратурою Білоруської РСР. 28 жовтня 1999 року протоієрей Михайло Плишевський був канонізований Святим Синодом Білоруської
Православної Церкви як місцевошанований святий БПЦ.
Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
