Пресвітер
Священномученик Михайло Григорович Маслов народився 1874 року в селі Щеглятьєво Тверської губернії в родині псаломщика. Закінчив парафіяльну школу та один рік навчався у духовному училищі. 1895 року Михайла призвали до армії, і він служив у місті Білостоці. У 1899 році він повернувся на батьківщину і став служити псаломщиком у храмі в селі Козьмодем’янському Тверської губернії. У 1907 році його висвятили на диякона до храму в селі Мелково Тверської губернії, а в 1924 році перевели до села Микуліно Лотошинського району Московської області. У 1930 році отця Михайла висвятили на ієрея до храму села Гур’єво, а в 1935 році він повернувся до рідного Щеглятьєва.
У 1938 році голова сільради надав до НКВС довідку про отця Михайла, в якій писав, що священик впливав на трудову дисципліну колгоспів, розмовляючи зі старенькими біля віконець і вдома, не виконував державні поставки в строк і мав антирадянські настрої. А лжесвідок показав: «Маслов агітує колгоспників, щоб вони ходили до церкви й молилися Богу. Особисто мені казав, щоб я ходив до церкви, Бог за це дасть здоров’я».
10 березня 1938 року отця Михайла заарештували й ув’язнили у Волоколамській в’язниці. Батюшка не приховував свого невдоволення радянською владою, бо «за радянської влади немає взуття, немає одягу, раніше, за часів царя, усього було багато й усе було дешево, а тепер немає нічого. Усіх зробили жебраками, картоплі навіть вдосталь немає». Отця Михайла звинуватили в антирадянській агітації та засудили до розстрілу. Страчений 22 березня 1938 року й похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.
