Мученик Матфей народився 10 жовтня 1868 року в селі Сеніне Талдомського району Тверської губернії. З 1889 по 1893 рік служив у місті Кронштадт у 148-му полку як молодший унтер-офіцер. З 1894 по 1902 рік служив у поліції урядником. Після революції оселився в селі Сеніне і зайнявся сільським господарством. У 1929 році був обраний головою церковної ради Благовіщенської церкви села Георгій-Хотча, а також служив псаломщиком.
На пропозиції безбожників відмовитися від служби в храмі та вступити в колгосп він відповів категоричною відмовою. Влада відібрала церковну сторожку, яку переробили на пекарню. Влітку 1937 року безбожні влади почали переслідування Руської Православної Церкви. 10 вересня 1937 року Матфея Соломйова було заарештовано і поміщено в камеру попереднього затримання в Талдомі. Наступного дня відбувся допит, де його звинуватили в антирадянських висловлюваннях. Він категорично відкинув всі ці звинувачення.
16 вересня слідство було завершено, і його перевели до Таганської тюрми в Москві. 10 жовтня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Мученика розстріляли 13 жовтня 1937 року на полігоні Бутово і поховали в невідомій спільній могилі.
