Макарій Жабинський, Белевський, ієросхимонах

Він з'явився на початку XVII століття, обравши для своїх монашеских подвигів спустошену Жабинську пустиню, яка була розорена литовцями в той час. Преподобний зібрав братію і заснував монастир, ставши його ігуменом. Ведучи боротьбу з спокусами, він подавав приклад для наслідування. Прийнявши схиму, старець повністю присвятив себе служінню Богові, проводячи час у розумній молитві.

Господь благословив праці преподобного, прославивши його даром чудотворення. Одного разу, помолившись, він ударив плугом по землі, і на цьому місці забив джерело води.

Упокоївся в 1623 році на 84-му році життя і був похований біля монастирської церкви. Багато чудес і зцілень сталося від мощей святого.