Святий мученик Коїнт походив із Фрігії, римської провінції в Малій Азії, де з юності був вихований у християнській вірі та благочесті. Прибувши до Неоліди, він творив багато милостині та молитвою зцілював одержимих нечистими духами. Правитель області Руф змушував святого принести язичницьку жертву ідолам, але впав у біснування, і святий Коїнт зцілив його Ім’ям Христовим. Вражений і вдячний Руф відпустив святого Коїнта, нагородивши його.
Святий подвижник вирушив до Пергаму, але дорогою його схопили язичники з міста Кім, які почали мучити його за те, що він християнин. Але за святого сповідника заступився Сам Господь: стався сильний землетрус, який зруйнував язичницьке капище. Перелякані язичники припинили тортури, але залишили святого в кайданах до прибуття нового начальника Клеарха. Клеарх наказав перебити гомілки святому Коінту, але святий завдяки Божій благодаті зцілився і після свого сповідницького подвигу прожив ще 10 років у служінні ближнім, здійснивши багато чудес. Він відійшов у вічність у 283 році.
