Ісайя Печерський

Преподобний Ісайя, який жив у XI – на початку XII століття, прославився своєю мовчанкою та невтомною працею, за що отримав титул «преподобний старець працьовитий». У службі загальних святих Києво-Печерської лаври його називають «горлицею, що любить пустелю». Йому приписується дар гасити пристрасні демонські спокуси. Кончина преподобного Ісайї відноситься до 15 травня 1115 року. Його мощі спочивають в Антонієвих печерах або в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Життя преподобного не описане в Патерику, і немає особливої служби. Святкування відбувається 15/28 травня, 28 вересня/11 жовтня та на другому тижні Великого посту.