Пресвітер
Священномученик Йосип Іванович Архаров народився в 1874 році в селі Рогачові Дмитровського повіту Московської губернії. Його батько був заводчиком шкіряного виробництва. До 1930 року Йосип Іванович працював на шкіряному заводі. У тому ж році його висвятили в священики. У 1933 році батько Йосип був заарештований і засуджений на 2 роки позбавлення волі.
Ледве звільнившись, він знову був засуджений — цього разу на 3 роки таборів. З 1936 по 1937 рік він перебував у Карлазі НКВС в Казахстані. Перебуваючи в таборі, священик був востаннє заарештований. Підставою для цього був донос, в якому говорилося: «ув'язнений Архаров дуже любить Церкву...», «радив читати Євангеліє або Псалтир», «завжди прагнув проспівати щось божественне». Сповідник був засуджений до смерті. В обвинувальному висновку слідчий написав: «З/к Архаров... відбуваючи покарання в Карлазі НКВС, систематично проводив к/р агітацію серед ув'язнених... поширюючи провокаційні чутки про швидку війну і загибель соввлади. Допитаний у справі як обвинувачений з/к Архаров винним себе не визнав, але свідченнями повністю викритий».
21 вересня 1937 року священик Йосип Архаров прийняв мученицьку смерть через розстріл. Похований у безіменній могилі.
Прилучений до лику новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
