Єпископ
Святий Іоасаф народився 8 вересня 1705 року в Прилуках. При Хрещенні отримав ім'я Іоаким. У 1712 році був відданий до Київської духовної академії, де відчув покликання до монашества. У 1725 році таємно прийняв чернечий постриг у Київському Межигірському монастирі, а в 1727 році був пострижений у мантію з іменем Іоасаф. У 1734 році був призначений настоятелем Святопреображенського Мгарського монастиря, де старанно працював над благоустроєм обителі. У 1744 році був возведений у сан архімандрита, а в 1748 році хіротонізований на єпископа Белгородського.
На архієрейському престолі слідкував за благочестям і станом храмів, освітою духовенства та дотриманням церковних традицій. Помер 10 грудня 1754 року. Прославлення в лику святих відбулося 4 вересня 1911 року.
