Єпископ
Святитель Іоасаф Білгородський, у миру Іоаким Андрійович Горленко, народився 1705 року в малоросійському місті Прилуки у знатній і благочестивій козацькій родині. З ранніх років хлопчик вирізнявся глибокою релігійністю та любов’ю до молитви. У віці семи років батьки віддали його на навчання до Київської духовної академії. Саме в стінах академії у юнака дозріло остаточне рішення відректися від світу й присвятити себе служінню Богу. Таємно від батьків він спочатку прийняв рясофорний постриг з ім’ям Іларіон, а пізніше, у Києво-Братському монастирі, був пострижений у мантію з ім’ям Іоасаф.
Після закінчення навчання святий виконував різні послухи, викладав в академії та поступово піднімався сходинками церковної ієрархії. Завдяки своїй глибокій вірі, суворому аскетизму та адміністративним талантам він був призначений спочатку ігуменом Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, а потім намісником знаменитої Троїце-Сергієвої лаври під Москвою. У лаврі він проявив себе як мудрий керівник, відновивши монастир після руйнівної пожежі та заслуживши глибоку повагу імператриці Єлизавети Петрівни.
У 1748 році святитель Іоасаф був висвячений на єпископа великої та складної Бєлгородської єпархії. Очоливши кафедру, він став прикладом істинного євангельського пастиря. Святий невтомно об’їжджав найвіддаленіші парафії, викорінював забобони та невігластво серед народу, суворо стежив за благочестям духовенства та активно займався благодійністю. Він особисто допомагав бідним, таємно приносячи вночі дрова та їжу до дверей нужденних. За своє праведне життя єпископ удостоївся від Господа дару прозорливості та зцілень, а також чудесного знаходження Піщаної ікони Божої Матері.
Здоров’я святителя було підірване важкою працею та суворим постом. Передбачаючи свою швидку кончину, він вирушив на батьківщину, щоб попрощатися з батьками, а на зворотному шляху тяжко захворів. Святитель Іоасаф мирно відійшов до Господа 10 грудня 1754 року у віці 49 років. Через два роки після поховання його тіло було знайдено цілком нетлінним. Урочиста канонізація святого Іоасафа відбулася в Бєлгороді в 1911 році в присутності безлічі паломників. Церква вшановує його пам’ять у день кончини 23 грудня та в день прославлення 17 вересня.
