Преподобний Іоан Зедазнійський та 12 його учнів, які прийшли з Каппадокії до Грузії в середині VI століття, стали засновниками грузинського монашества. Іоан, який отримав духовну освіту в Антіохії, обрав 12 учнів і, слідуючи повелінню Божої Матері, вирушив до Грузії, де його радісно зустріли народ і цар Парсман. Вони оселилися на горі Зедазені, де раніше знаходилося язичницьке капище, і вели аскетичне життя, зцілюючи хворих молитвами.
Святі Авів, Іса, Йосиф, Ісидор, Михаїл, Пірр і Стефан, кожен з яких заснував монастирі та церкви, проповідували християнство, знищуючи ідолопоклонство та утверджуючи віру серед народу. Іоан, протистоячи злим духам, отримав одкровення про свою смерть і заповів учням поховати його в печері на горі.
Після його смерті учні, забувши заповіт, перенесли тіло до монастиря, але земля навколо тремтіла, поки тіло не було покладено в печері, як заповів святий. У X столітті була побудована церква на честь Іоанна Хрестителя, де його мощі були прославлені багатьма чудесами.
