Пресвітер
Священномученик Іоанн Васильович Хрустальов народився 2 лютого 1875 року в Серпуховському повіті Московської губернії в родині духовенства. Успішно закінчивши Перервінське духовне училище та Московську духовну семінарію, він одружився з дочкою священика, і в їхньому щасливому шлюбі народилося вісім дітей. У 1900 році Іоанн Васильович був висвячений у сан диякона і спочатку служив у Головінському жіночому монастирі, а потім був переведений до підмосковного храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Владикіно.
Переживши важку особисту втрату й овдовівши в 1915 році, отець Іоанн не залишив служіння Церкві. У доленосному 1917 році за одностайним клопотанням люблячих парафіян він прийняв сан священика й очолив владикинську парафію, ставши її настоятелем. Пізніше за ревну багаторічну пастирську працю та стійкість батюшка був возведений у сан протоієрея. Незважаючи на суворі заборони радянської влади, він продовжував безстрашно здійснювати богослужіння та відвідувати домівки віруючих односельців для виконання необхідних обрядів.
Восени 1937 року протоієрей Іоанн Хрустальов був заарештований за наклепницьким звинуваченням у веденні антирадянської контрреволюційної діяльності. Допити не зламали волю вірного пастиря, і він мужньо відкинув усі висунуті проти нього звинувачення. Рішенням трійки НКВС священнослужитель був засуджений до найвищої міри покарання і розстріляний 10 грудня 1937 року на Бутовському полігоні. У 2007 році Російська Православна Церква зарахувала священномученика Іоанна до числа новомучеників, які постраждали разом з ним.
