Мученик Іоанн, у миру Іван Іванович Артемов, народився 25 березня 1887 року в селі Саніно Покровського повіту Володимирської губернії в благочестивій родині сільського тесляра. Здобувши гарну технічну освіту, він довгі роки працював у будівельній галузі, ставши висококласним фахівцем із кошторисів. Пізніше він переїхав на постійне проживання до Москви, де працював у будівельному тресті, проте ніколи не втрачав міцного духовного зв’язку зі своєю малою батьківщиною.
Іван Іванович вирізнявся глибокою вірою та діяльною християнською любов’ю. У своїй московській квартирі він регулярно надавав дах над головою, їжу та притулок бездомним ченцям, віруючим і священикам із храмів, закритих безбожною владою. Коли в 1935 році радянські чиновники спробували закрити старовинну церкву в його рідному селі Саніно, Іоанн Артемов активно виступив на захист святині. Він увійшов до оновленої парафіяльної ради, збирав пожертви на відновлення та утримання храму, а також допомагав скласти офіційну скаргу до Обласного виконавчого комітету, що дозволило на деякий час відстояти сільську церкву.
Активна церковна діяльність та непохитна християнська позиція мирянина призвели до його арешту в серпні 1937 року під час масових сталінських репресій. Під час допитів у Бутирській в’язниці слідчі звинувачували його в контрреволюційній агітації та зборі коштів на потреби духовенства. Іван Іванович поводився надзвичайно мужньо й спокійно, прямо заявивши, що нічого не говорив проти державної влади, але на батьківщині його справді завжди знали як дуже релігійну людину. Рішенням трійки НКВС його засудили до найвищої міри покарання й розстріляли 14 жовтня 1937 року на Бутовському полігоні. Похований у безіменній братській могилі, у 2000 році його зарахували до лику святих новомучеників.
