Пресвітер
Григорій Олександрович Сербарінов народився 25 січня 1880 року в селі Нижнє -Плуталово Зарайського повіту Рязанської губернії.
Закінчив Духовну семінарію в Рязані в 1901 році та Духовну академію в 1905 році зі ступенем кандидата богослов’я . У 1909 році прийняв сан і розпочав служіння в домовій церкві Петропавлівської лікарні Санкт-Петербурга.
З 1912 по 1922 рік служив у церкві «Всіх скорботних Радості» на Шпалерній вулиці. У 1917 році був обраний членом Місіонерської Ради та кандидатом у члени Правління Духовної семінарії. У 1918 році став в’язнем Трубецького бастіону, де провів близько 4 місяців.
У 1922 році його заарештували за організацію нелегальних зібрань. У 1924 році його повернули зі заслання на прохання Патріарха Тихона. З 1930 року був настоятелем Сестрорецького Петропавлівського собору, а потім Різдвяної церкви на Пісках.
У 1934 році його заарештували, засудили до 5 років виправно-трудових таборів і відправили на Колиму, де він працював фельдшером. У 1937 році його звільнили, але незабаром знову заарештували й розстріляли 8 січня 1938 року. Це було його останнє Різдво.
