Пресвітер
Священномученик Григорій Григорович Раєвський народився 28 вересня 1888 року в селі Завідове Тверської губернії в родині диякона. Закінчив Московську духовну семінарію та одружився з дочкою священика. У 1912 році Григорій був висвячений у сан священика в Успенському храмі рідного села.
Вперше отця Григорія заарештували в 1927 році. Його ув’язнили в Бутирській в’язниці й звинуватили в поширенні неправдивих чуток, але з’ясувалася його повна невинуватість, і влада була змушена через два місяці його звільнити.
На неділю 9 лютого 1930 року члени нової влади призначили демонстрацію, яка не відбулася через нечисленність народу, що прийшов, оскільки основна маса селян була в храмі на богослужінні. Священиків взяли під нагляд.
Вдруге отця Григорія заарештували 14 серпня 1930 року за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Трійка ОГПУ засудила його до п’яти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Батюшку відправили на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу у Вологодську область, неподалік від міста Вичегди. Після звільнення отець Григорій повернувся до Завидово і став служити в храмі. У травні 1935 року від швидкоплинної сухот померла дружина батюшки.
Ще раз отець Григорій був заарештований 30 липня 1937 року, знову за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Через кілька днів його відправили до Тверської в'язниці. 28 вересня був день народження батюшки, йому виповнилося сорок дев'ять років. Наступного дня трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Священномученик Григорій Григорович Раєвський був розстріляний одразу після оголошення вироку, 29 вересня 1937 року, і похований у братській могилі на одному з кладовищ Твері.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
