Патріарх
Наш святий отець Фома, за добродійства та благочестя, був призначений дияконом великої церкви Константинополя і став сакелярієм. За час правління мучителя Фоки був обраний патріархом і дбайливо управляв церквою. Під час його патріаршества сталося чудо в Галатії, коли хрести під час літургії коливалися і ламалися, що передбачало лиха для церкви та держави. Святий Феодор Сикеот, покликаний для пояснення чуда, передбачив спустошення церкви та розкол серед християн. Патріарх Фома, жахнувшись, попросив Бога забрати його душу до настання лих. Після хвороби він радісно помер, віддавши перевагу смерті, щоб не бачити передбачених страждань. Він управляв церквою три роки і два місяці, борючись з єретиками та зберігаючи православне вчення. Після його смерті на патріарший престол зійшов Сергій, який згодом розбестився і став главою монофізитської єресі, що призвело до лих для церкви та держави.
