Митрополит
Святитель Московський Філарет (в миру Василь Михайлович Дроздов) народився 26 грудня 1782 року в Коломні в родині духовенства. У 1791 році був зарахований до Коломенської семінарії, де проявив видатні здібності. У 1802 році призначений старшим над семінарською лікарнею, що розвило в ньому співчуття до ближніх. У 1808 році прийняв постриг з ім'ям Філарет і був рукоположений у сан ієродиякона.
Служив у Лаврі Живоначальної Троїці, потім був покликаний до Санкт-Петербурга для викладання в новій академії. У 1810 році почав читати лекції російською мовою, що привернуло увагу митрополита Платона. У 1812 році призначений ректором академії та професором богословських наук.
У 1817 році був хіротонізований в єпископа Ревельського, а в 1819 році переведений на Тверську кафедру. У Твері активно здійснював богослужіння та проповіді, багато подорожував по єпархії. У 1820 році переведений до Ярославля, а в 1821 році призначений митрополитом Московським.
У 1823 році видав «Християнський Катехизис», який став популярним. У 1826 році возведений у сан митрополита. У 1836 році активно брав участь у реформах, включаючи звільнення селян від кріпосного права, склавши маніфест для царя.
У своєму житті проявляв суворість і справедливість, дбав про духовний стан суспільства. Брав участь у відновленні єдності з уніатами та намагався зцілити розкол старообрядців. Помер 19 листопада 1867 року, його мощі спочивають у Храмі Христа Спасителя в Москві.
Святий Філарет був відомий як великий молитвеник і постник, його життя було сповнене божественної благодаті, яку він передавав людям через свої праці та молитви.
