В Олександрії жила знатна жінка, яка, піддавшись спокусі, вчинила перелюб. Усвідомивши свій гріх, вона покаялася і вирішила залишити світське життя. Щоб сховатися від чоловіка, вона одяглася в чоловічий одяг і пішла до монастиря, де прийняла ім'я Феодор. У монастирі вона проявила смирення, терпіння та старанність у молитвах, здійснюючи багато подвигів покаяння.
Після восьми років життя в монастирі, Феодора була послана до Олександрії по олію, де її чоловік, не знаючи про її місцезнаходження, шукав її. Дізнавшись про її служіння Богу, він зрадів, але не впізнав її, коли вона проходила повз. Феодора продовжувала свої подвиги, зцілюючи та допомагаючи іншим, навіть коли її піддавали випробуванням і наклепам.
Одного разу її звинуватили в беззаконні, і вона прийняла на себе чужий гріх як відплату за свій попередній злочин. Вона терпіла нестатки, дбаючи про немовля, яке їй залишили. Після семи років випробувань її смирення і покаяння були винагороджені, і її знову прийняли в монастир, де вона продовжувала служити Богу до своєї смерті.
Феодора залишила після себе приклад істинного покаяння і смирення, показуючи, що милосердя Боже більше за всі гріхи. Її життя стало свідченням сили покаяння і любові до Бога.
