Пресвітер
Святомученик Феодор народився 7 червня 1885 року в селі Козлаково Андріївської волості Олександрівського повіту Вла димирської губернії в сім’ї селянина Євфимія Дорофеєва. Закінчив Володимирську Духовну семінарію. У 1906 році одружився з Олександрою Нарбековою, батьки якої були селянами того ж села. Був висвячений у сан диякона і служив у храмі села Випуклово Олександрівського повіту Володимирської губернії. Після висвячення в сан священика служив у Стрітенському храмі в селі Костянтиново Московської губернії.
Під час гонінь, у 1931 році, храм у селі було закрито, і священик разом із парафіянами взялися наполегливо домагатися його відкриття. У цей час отець Феодор служив у будинках своїх парафіян. У грудні 1932 року священик і найактивніші члени «двадцятки» були заарештовані за звинуваченням у створенні антирадян ської контрреволюційної угруповання церковників, яка нібито ставила собі за мету зрив заходів радянської влади та розпад колгоспів; вони нібито організовували нелегальні збори селян, на яких читали та роз’яснювали в антирадянському дусі релігійну та антисемітську літературу, тим самим розпалюючи забобони серед відсталих груп населення. Крім того, отця Феодора звинуватили в тому, що під час богослужінь він закликав віруючих надати допомогу храму.
Священик не визнав себе винним у висунутих проти нього звинуваченнях. 21 січня 1933 року трійка ОГПУ засудила його до п’яти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Повернувшись із ув’язнення, отець Феодор почав служити в храмі преподобного Сергія Радонезького в селі Зятково Талдомського району Московської області, який був збудований на згадку про перемогу російських військ у Вітчизняній війні 1812 року.
Восени 1937 року були допитані лжесвідки, які свідчили, що отець Феодор нарікав, що парафіяни стали рідше замовляти молебні та панахиди, що священики останнім часом опиняються без засобів до існування, і переконував віруючих надати допомогу та закликати до цього й інших. 31 жовтня 1937 року отця Феодора заарештували й ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві.
5 грудня 1937 року «трійка» НКВС засудила отця Феодора до розстрілу. Священик Феодор Дорофеєв був розстріляний 10 грудня 1937 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Моск .
