Преподобномучениця Євфросинія, у миру Євфросинія Тимофіївна Тимофєєва, народилася 25 червня 1881 року в селі Грязне Смоленської губернії у благочестивій селянській родині. З юних років вона прагнула чернечого життя і в 1903 році вступила послушницею до Московського Олексіївського ставропігійного монастиря, де подвизалася разом зі своєю рідною сестрою Феклою.
Під час Першої світової війни послушниця Євфросинія виконувала важкі обов’язки: доглядала за пораненими воїнами та пекла хліб для потреб армії. Після Жовтневого перевороту та насильницького закриття обителі безбожниками сестри відмовилися покидати стіни монастиря, які радянська влада перетворила на житлові квартири. Євфросинія продовжувала таємно молитися, допомагала в храмі, що вцілів, і заробляла на життя скромним рукоділлям та пошиттям ковдр.
У грудні 1930 року вірна християнка була заарештована за сфабрикованим звинуваченням в антирадянській агітації та ув’язнена в Бутирській в’язниці. Під час допитів вона безстрашно висловлювала свої релігійні переконання і за рішенням влади була заслана до Казахстану на три роки. Відбувши термін, Євфросинія повернулася до Московської області й оселилася в Озерському районі. Вона активно допомагала місцевим священнослужителям і продовжувала відкрито захищати православну віру.
У вересні 1937 року, у розпал Великого терору, за доносом каширського духовенства послушниця була повторно заарештована. Мужня жінка прямо заявила слідчим, що вважає дії радянської влади брехнею та обманом. Трійка НКВС засудила її до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Євфросинія Тимофєєва була відправлена до Бамлагу, де, не витримавши суворих умов, померла від виснаження 5 листопада 1942 року і була похована в безіменній могилі. У жовтні 2006 року рішенням Священного Синоду Російської православної церкви її було зачислено до числа святих новомучеників та сповідників.
