Пресвітер
Священномученик Дмитро Крючков народився 10 вересня 1874 року в селі Ляхівка Глухівського повіту Чернігівської губернії в селянській родині Івана та Євдокії Крючкових. У 1882 році родина переїхала до Омської губернії, проте восьмирічний Дмитро залишився в рідних краях, влаштувавшись на роботу до поміщика Ратченка. Там він доглядав за бджолами протягом п’яти років.
У 13 років він почав працювати у поміщика Трофименка в Глухові, де опанував садівництво. У 1893 році дев’ятнадцятирічний Дмитро вирушив до Москви з наміром навчатися, але через брак коштів влаштувався співаком у церковний хор. У 1908 році він став псаломщиком у храмі села Краскова під Москвою й одружився з Анастасією Семенівною. Шлюб виявився бездітним. У 1915 році Дмитро був висвячений на диякона, а в 1920 році — на ієрея.
У 1917 році його перевели до московського храму Воздвиження на Вражці. Влітку 1918 року отець Дмитро зустрів свого духовного наставника — священика Володимира Богданова, ставши його духовним сином. У 1922 році його перевели до храму преподобного Сави Освяченого, де його заарештували за звинуваченням в антирадянській діяльності. Вирок — три роки виправно-трудових таборів, з яких його було достроково звільнено у 1924 році.
У 1927 році отця Дмитра звільнили зі служби через конфлікт із старостою храму. У 1932 році його знову заарештували й заслали до Західного Сибіру. Після відбуття терміну він оселився в Гжатську, де працював лісорубом. У 1937 році він переїхав до селища Томіліно Московської області, де збудував невеликий будинок і працював садівником. Незважаючи на ризик, він продовжував душпастирську опіку над віруючими, проводячи таємні богослужіння.
У 1946 році, у віці 72 років, отець Дмитро був заарештований втретє. Його звинувачували у проведенні нелегальних богослужінь. Слідство супроводжувалося численними допитами, але він не визнав себе винним. У вересні 1946 року його засудили до п’яти років заслання.
Священик Дмитро Крючков помер 9 вересня 1952 року у засланні. Його могила, що знаходиться в околицях міста Абакана, нині невідома. Отець Дмитро став одним із багатьох священнослужителів, які постраждали за віру в роки гонінь на Російську Православну Церкву.
