Преподобна мучениця Олександра народилася 20 квітня 1886 року в селі С’яново Серпуховського повіту Московської губернії у благочестивій родині селянина Семена Хворостянникова, який служив у храмі.
У 1896 році неподалік від села Луконіної в Мединському повіті, за тридцять верст від Калуги, стараннями ієромонаха Калузького Лаврентіївського монастиря Герасима була заснована жіноча громада. На чолі громади була поставлена настоятелька, і до громади почали приходити дівчата з навколишніх сіл. Там бували й знайомі Олександри; вони розповіли їй, що громада їм сподобалася, і настоятелька приймає до себе дівчат, які бажають попрацювати.
У 1915 році Олександра вступила до спільноти як послушниця і проживала в ній до 1918 року. Потім вона прожила два роки вдома, у рідному селі, і переїхала до Серпухова, де працювала прислугою у заможних людей, у 1925 році вона влаштувалася на текстильну фабрику.
У 1937 році уряд видав негласне розпорядження про арешт усіх ченців і черниць, послушників і послушниць закритих монастирів. 15 і 16 лютого 1938 року були допитані чергові свідки, які працювали разом з Олександрою на фабриці, які підтвердили, що вона дійсно жила в монастирі, а, крім того, веде агітацію проти радянської влади серед робітників у гуртожитку та є противницею державних позик.
Студентка Олександра була заарештована 21 лютого 1938 року й ув’язнена в Серпуховській в’язниці. Відразу ж слідчі влаштували очні ставки послушниці зі свідками, під час яких вона відкинула показання, надані ними, а потім того ж дня її допитали особисто.
Підтвердивши, що вона справді жила в монастирі й досі дотримується релігійних переконань, Олександра сказала, що робітникам фабрики вона розповідала, що за часів царя робітникам жилося в матеріальному плані краще, що за радянської влади нічого немає, що комуністи кажуть, що Бога немає, але їм не треба вірити, Бог є, а комуністи горітимуть у пекельному вогні; комуністи за-кри-вають церкви і са-джа-ють свяще-ників у в’язни-ці, і тре-ба-є захи-ща-ти свяще-ників. У день арешту послушниці слідство було завершено, і справу було направлено на розгляд трійки.
Трійка НКВС розглянула справу послушниці лише 7 червня 1938 року і засудила її до десяти років ув’язнення у виправно- но-трудовому таборі, і її було відправлено до Бамлагу. Послушниця Олександра Хворостянникова померла в ув’язненні в Хабаровському краї 30 вересня 1943 року і була похована у безіменній могилі.
