Пресвітер
Священномученик Олександр Капітонович Лебедєв народився 1878 року в селі Різдвяна Хава Воронезької губернії в родині священика. Закінчив Воронезьку духовну семінарію. Навчався в духовній академії, яку не закінчив. У 1905 році був висвячений на священика в Димитріївській церкві селища Массалітіна Бобровського повіту.
Отець Олександр здійснював своє священиче служіння ще в ряді парафій, останньою з яких стала парафія Покровського храму села Каширського Лево-Россошанського району, куди його призначили в 1934 році. Батюшка виконував обов’язки благочинного, був возведений у сан протоієрея.
У 1936 році отця Олександра заарештували і, звинувативши в контрреволюційній агітації, засудили до 5 років виправно-трудових таборів. Священика етапували до Сусловського відділення Сиблага НКВС.
У «Сиблазі» на сповідника порушили нову справу, і його разом з іншими майбутніми священномучениками звинуватили в участі в «контрреволюційній групі архієпископа Серафима (Самойловича)». В обвинувальному висновку зазначалося, що протоієрей Олександр «серед табірного оточення проводив антирадянську агітацію». Трійкою при УНКВД по Новосибірській області священик Олександр Лебедєв був засуджений до розстрілу. Розстріляний 4 листопада 1937 року в Сусловському відділенні Сиблага.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
