Пресвітер
Священномученик Олександр Луппович Єрошов народився 1884 року в селі Чернянка Новооскольського повіту Курської губернії в родині селянина. З дитинства мріяв стати священнослужителем. 1911 року був висвячений на диякона. У 1918 році закінчив пастирські курси в Харкові й був висвячений на священика. Служив отець Олександр у Свято-Троїцькому храмі в селі Ольшанка Новооскольського повіту, а в 1934 році був переведений до Успенського храму села Велика Халань Корочанського району Курської області.
У 1935 році отець Олександр був заарештований і фігурував у груповій справі «Справа єпископа Антонія (Панкеєва) та ін. Бєлгород, 1935 р.». Слідство намагалося звинуватити священика в посиленні пастирської діяльності, що нібито призводило до відриву колгоспників від роботи. Під час судового засідання отець Олександр не визнав себе винним і нікого не зрадив. Його засудили до 5 років виправно-трудових таборів. Покарання священик відбував у Даллазі НКВС на Середньо-Бельському таборі.
У 1938 році отця Олександра заарештували в таборі. Він фігурував у груповій справі «Справа архієпископа Онуфрія (Гагалюка) та ін. Благовєщенськ, 1938 р.» і був засуджений до розстрілу. Священномученика Олександра Єрошова розстріляли 1 червня 1938 року в місті Благовєщенську разом з іншими засудженими у цій справі та поховали в загальній безіменній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
