Наш преподобний отець Антоній Печерський, прославлений даром зцілення, став духовним наставником блаженного Агапита, який, бажаючи отримати душевне зцілення, постригся в монаший чин. Наслідуючи подвиги святого Антонія, Агапит служив хворим, зцілюючи їх молитвою та подаючи трави, які сам варив. Його слава як лікаря поширилася по Києву, і багато хто приходив до нього за зціленням.
В той час у Києві жив вірменський лікар, відомий своєю майстерністю, який передбачав смерть хворим. Коли він передбачив смерть боярину, боярина принесли до Агапита, який, помолившись, зцілив його. Вірменин, заздрячи, намагався погубити Агапита, але той залишився неушкодженим від отрути. Пізніше, коли князь Володимир Мономах захворів, Агапит, не бажаючи виходити за межі монастиря, надіслав трави, які зцілили князя.
Князь, бажаючи подякувати Агапиту, прийшов до монастиря, але святий ухилився від земної слави. Агапит, прийнявши дари, велів роздати їх бідним, показуючи, що зцілював силою Христовою, а не своєю.
Пізніше, коли сам Агапит захворів, вірменин прийшов до нього і, сумніваючися в його лікарській майстерності, передбачив його смерть. Однак Агапит, покладаючись на Бога, впевнено відповів, що помре через три місяці. Він продовжував зцілювати інших, навіть будучи хворим, і незабаром відійшов до Господа, залишивши після себе добру славу.
Після його кончини вірменин, переконавшись у святості Агапита, залишив свою єресь і прийняв монаший образ, прагнучи слідувати його прикладу. Преподобний Агапит, будучи лікарем безкоштовним, отримав велику нагороду на небесах.
