24:12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
24:13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
24:14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
24:15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
24:16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
24:17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
24:18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
24:19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
24:20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
24:21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
24:22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
24:23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
24:24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
24:25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
24:26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
24:27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
24:28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
24:29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
24:30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
24:31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
24:32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
24:33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
24:34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
24:35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
12:16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
12:17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
12:18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
12:19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
12:20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
12:21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
6:10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
6:11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
6:12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
6:13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
6:14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
6:15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
6:16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
6:17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
5:22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
5:23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
5:24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
5:25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
5:26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
6:1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.