До Ефесян
1:7 що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,
1:8 яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,
1:9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,
1:10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.
1:11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,
1:12 щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.
1:13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,
1:14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!
1:15 Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,
1:16 не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую,
1:17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,
Євангеліє від Марка
8:1 Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
8:2 Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
8:3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.
8:4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
8:5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
8:6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
8:7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8:8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
8:9 А їдців було тисяч з чотири!
8:10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
До Євреїв
6:13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
6:14 говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
6:15 І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
6:16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
6:17 Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
6:18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
6:19 що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
6:20 куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Євангеліє від Матвія
23:29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
23:30 та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
23:31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
23:32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
23:33 О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
23:34 І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
23:35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
23:36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
23:37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
23:38 Ось ваш дім залишається порожній для вас!
23:39 Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!