До Галатів
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
6:3 Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.
6:4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
6:5 Бо кожен нестиме свій власний тягар!
6:6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
6:7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
6:8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
6:9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
6:10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
Євангеліє від Марка
7:14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
7:15 Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.
7:16 Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!
7:17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.
7:18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?
7:19 Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.
7:20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
7:21 Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
7:22 перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
7:23 Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
7:24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
До Євреїв
13:7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
13:8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
13:9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
13:10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
13:11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
13:12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
13:13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
13:14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
13:15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
13:16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
Євангеліє від Івана
10:9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
10:10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
10:11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
10:12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
10:13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
10:14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
10:15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
10:16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!