2:6 Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,
2:7 але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,
2:8 бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,
2:9 і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,
2:10 тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.
5:22 І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
5:23 і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
5:24 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
5:35 Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
5:36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
5:37 І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
5:38 І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
5:39 А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
5:40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
5:41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
5:42 І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
5:43 А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
6:1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.