До Галатів
5:22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
5:23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
5:24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
5:25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
5:26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
6:1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
Євангеліє від Матвія
11:27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
11:28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
11:29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
11:30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
21:33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
21:34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
21:35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
21:36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
21:37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
21:38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
21:39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
21:40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
21:41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
21:42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
19:3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
19:4 А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?
19:5 І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,
19:6 тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
19:7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
19:8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
19:9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
19:10 Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.
19:11 А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
19:12 Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.
Дії Апостолів
6:8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
6:9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.
6:10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
6:11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога.
6:12 І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон.
6:13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.
6:14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
6:15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!
7:1 Запитав тоді первосвященик: Чи це так?
7:2 Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,
7:3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.
7:4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.
7:5 Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
7:47 І Соломон збудував Йому дім.
7:48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
7:49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
7:50 Хіба не рука Моя все це створила?...
7:51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
7:52 Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
7:53 ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
7:54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
7:55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
7:56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
7:57 Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
7:58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
7:59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
7:60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...
1 до Коринтян
1:3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
1:4 Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,
1:5 бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,
1:6 бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,
1:7 так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа.
1:8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
1:9 Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
