До Римлян
9:18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.
9:19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?
9:20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?
9:21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?
9:22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
9:23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
9:24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
9:25 Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
9:26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
9:27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
9:28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
9:29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
9:30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
9:31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
9:32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
9:33 як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!
Євангеліє від Матвія
11:2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
11:3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
11:4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
11:5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
11:6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
11:7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
11:8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
11:9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
11:10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
11:11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
11:12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
11:13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
11:14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
11:15 Хто має вуха, нехай слухає!
5:14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
5:15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
5:16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
5:17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
5:18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
5:19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
До Галатів
5:22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
5:23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
5:24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
5:25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
5:26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
6:1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
Євангеліє від Луки
6:17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
6:18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
6:19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
6:20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
6:21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
6:22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
6:23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
До Євреїв
13:7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
13:8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
13:9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
13:10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
13:11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
13:12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
13:13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
13:14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
13:15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
13:16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
4:14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
4:15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
4:16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
5:1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
5:2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
5:3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
5:4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
5:5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
5:6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
1 Івана
4:11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
4:12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
4:13 Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.
4:14 І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
4:15 Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
4:16 Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
Євангеліє від Івана
14:10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
14:11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
14:12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
14:13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
14:14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
14:15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
14:16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
14:17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
14:18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
14:19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
14:20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
14:21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
