5:1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,
5:2 та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.
5:3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
5:4 Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!
5:5 Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
5:6 Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.
5:7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.
5:8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.
5:9 До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...
5:10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
5:11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...
5:30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
5:31 Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.
5:32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.
5:33 Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.
5:34 Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.
5:35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.
5:36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!
5:37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.
5:38 Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
5:39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!
5:40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
5:41 Від людей не приймаю Я слави,
5:42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
5:43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
5:44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?
5:45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!
5:46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
5:47 Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?
6:1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.
6:2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.