Євангеліє від Луки
7:17 І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.
7:18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,
7:19 і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
7:20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
7:21 А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.
7:22 І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.
7:23 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
7:24 А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
7:25 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.
7:26 На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.
7:27 Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
7:28 Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.
7:29 І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.
7:30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.
Ісаї
8:13 Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
8:14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
8:15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
8:16 Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
8:17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
8:18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
8:19 А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?
8:20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
8:21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
8:22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...
9:1 Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.
9:2 Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!
9:3 Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!
9:4 Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
9:5 Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!
9:6 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
9:7 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
Буття
6:9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
6:10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
6:11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
6:12 І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
6:13 І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
6:14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
6:15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
6:16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
6:17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
6:18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
6:19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
6:20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
6:21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
6:22 І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Приповісті
8:1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
8:2 На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
8:3 При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
8:4 До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
8:5 Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
8:6 Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
8:7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
8:8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
8:9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
8:10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
8:11 ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
8:12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
8:13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
8:14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
8:15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
8:16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
8:17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
8:18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
8:19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
8:20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
8:21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
2 до Коринтян
4:6 Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
4:7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.
4:8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
4:9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
4:10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
4:11 Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
4:12 Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
4:13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,
4:14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.
4:15 Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.
Євангеліє від Матвія
11:2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
11:3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
11:4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
11:5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
11:6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
11:7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
11:8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
11:9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
11:10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
11:11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
11:12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
11:13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
11:14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
11:15 Хто має вуха, нехай слухає!
