Ісаї
4:2 Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.
4:3 І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,
4:4 коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.
4:5 І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...
4:6 І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!
5:1 Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.
5:2 І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!
5:3 Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
5:4 що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?
5:5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,
5:6 зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
5:7 Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...
Буття
3:21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
3:22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
3:23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
3:24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
4:1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
4:2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
4:3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4:4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
4:5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
4:6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
4:7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
Приповісті
3:34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
3:35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.
4:1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
4:2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
4:3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
4:4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
4:5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
4:6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
4:7 Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
4:8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:
4:9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
4:10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,
4:11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
4:12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
4:13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!
4:14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,
4:15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,
4:16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...
4:17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.
4:18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
4:19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...
4:20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!
4:21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!
4:22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
