3:21 Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
3:22 і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
3:23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!
3:24 А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.
4:1 Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
4:2 Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
4:3 А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
4:4 Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.
4:5 Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.
4:6 Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.
4:20 Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
4:21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
5:1 Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.
5:2 Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.
5:3 Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
5:4 Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.
5:5 А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?
5:6 То Той, що прийшов був водою та кров'ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда.
5:7 Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.
5:8 І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.
5:9 Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.
5:10 Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.
5:11 А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.
5:12 Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
5:13 Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.
5:14 І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.
5:15 А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.
5:16 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.
5:17 Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.
5:18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
5:19 Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.
5:20 Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!
5:21 Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
14:43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.
14:44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.
14:45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...
14:46 Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.
14:47 А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
14:48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.
14:49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.
14:50 Тоді всі полишили Його й повтікали...
14:51 Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.
14:52 Але він, покривало покинувши, утік нагий.
14:53 А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
14:54 Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
14:55 А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.
14:56 Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.
14:57 Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:
14:58 Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.
14:59 Але й так не було їхнє свідчення згідне.
14:60 Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?
14:61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?
14:62 А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
14:63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?
14:64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...
14:65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...
14:66 А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,
14:67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!
14:68 Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.
14:69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!
14:70 І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.
14:71 А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!
14:72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...
15:1 А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
15:1 А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
15:2 А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
15:3 А первосвященики міцно Його винуватили.
15:4 Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
15:5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
15:6 На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
15:7 Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
15:8 Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
15:9 Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
15:10 Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
15:11 А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
15:12 Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
15:13 Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
15:14 Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
15:15 Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
9:33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
9:34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
9:35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
9:36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
9:37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
9:38 Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
9:39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
9:40 Хто бо не супроти нас, той за нас!
9:41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
4:14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
4:15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
4:16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
5:1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
5:2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
5:3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
5:4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
5:5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
5:6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
