Ікона виконана на ДСП (древесно-стружковій плиті) з використанням передових технологій друку і виробництва. Фон прикрашений листами, створюючи відчуття блискучого золота.
Святий Спиридон - покровитель Пірея та острова Корфу в Греції. Заради великого дива, яке він вчинив на Першому Вселенському соборі, його вважають покровителем гончарного мистецтва. На соборі йшла гаряча дискусія про божественність Ісуса Христа та Трієдність Бога. Для доведення цієї Трієдності виступив святий Спиридон. Коли настав його черга говорити, він узяв у руки глиняний кирпич, і, освітивши себе хрестом, промовив:
"В ім'я Отця" - у цей момент із глини вийшло полум'я;
"І Сина" - тут з кирпича стала капати вода;
"І Святого Духа" - після чого в руках його залишилась лише суха глина.
Присутні були здивовані і збентежені. Спиридон пояснив, що як огонь, вода і земля є три стихії, які складають один глиняний кирпич, так і Свята Трійця - це Бог, єдиний у Трьох Лицях. І так участь Спиридона Тримифунтського сприяла встановленню істини на Вселенському Соборі.
Почитають святого Спиридона і сапожники, адже "тапочки" або "чоботи" святого є великою святинею.
Спиридон Тримифунтський народився у 270 році нашої ери в селі Асії (Аскії) на Кіпрі, у досить зажитковій родині пастухів, які продовжували сімейне діло.
Він був простою, доброю людиною, завжди виділявся любов'ю до ближнього. В неділю та святкові дні Спиридон часто брав пастухів на церковні богослужіння, а потім пояснював їм Євангеліє або якусь апостольську частину. Святий завжди захищав вдів і сиріт.
Спиридон одружився з благочестивою жінкою, і у них народилась дочка Ірина. Вскорішій час, проте, дружина його померла. Незважаючи на цю тяжку втрату, Спиридон не потрапив у відчай, а продовжив служіння Богові своїми добрими ділами. Народ так любив і поважав його, що він був обраний єпископом Тримифунта на Кіпрі. З милості Божої він здійснив там безліч див.
Нетленні мощі святого, що й досі зберігають вагу та температуру живого людського тіла, зберігаються на острові Корфу. Навіть взуття святого періодично зношується: вважається, що він виходить із свого гроба, щоб допомогти всім, хто звертається до нього. Тому його взуття регулярно міняють, а стару, зношену, ріжуть на маленькі лоскутки та роздають вірним.
