Ікона Трійці Андрія Рубльова — це, мабуть, найвідоміший та найбільш звичний для нас тип зображення Триєдиного Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Сьогодні ми розповімо про зображення Трійці, яке змусило здивуватися навіть самих бувалих дослідників та археологів. Знаходиться воно на півночі Греції, в місті Касторія.
Касторію можна сміливо назвати музеєм візантійської архітектури під відкритим небом: незважаючи на відносно невеликі розміри цього міста, на його території та в околицях розташовані понад 80 церков, храмів та каплиць, які відносяться до цього періоду історії.
В багатьох з нас Касторія асоціюється, перш за все, з хутрами, адже вона славиться своїми майстрами кушнірської справи. За часів турецького панування сам султан замовляв собі хутряні накидки саме в Касторії. А місцеві торговці та підприємці на знак подяки за успішне ведення справ будували храми, присвячуючи їх своїм святим покровителям.
В одному з таких храмів — каплиці Богородиці Кумбелідікі (грец. Παναγία Κουμπελίδικη) — зберігається справжній скарб: найрідша фреска Святої Трійці.
Храм Богородиці Кумбелідікі (Панагія Кастріотісса)
Храм Богородиці Кумбелідікі знаходиться на території візантійської фортеці, яка розташована на найвищій точці міста, в так званому “акрополі” (укріпленій центральній частині міста, яка звичайно була розташована на височині). Інша назва каплиці — Панагія Кастріотісса (Богородиця Касторії).
Археологи датують споруду IX століттям. Свою назву церква отримала від слова “кубес” (греч. κουμπές), що позначає “склепіння” чи “купол”. Вона була надана в епоху Оттоманської імперії та підкреслювала архітектурну особливість будови, оскільки в той час це була єдина будівля в місті, яка мала купол.
Спочатку храм був присвячений Богородиці “Непереможній”, що є цілком логічним, якщо врахувати його місце розташування у безпосередній близькості від стін фортеці — головної оборонної споруди тієї епохи.
Фреска Святої Трійці
Фреска Святої Трійці прикрашає звід внутрішнього притвору храму Богородиці Кумбелідікі. Свята Трійця зображена на ній в особі Бога Отця, Сина та Святого Духа. Бог Отець представлений в образі “Ветхий днями”, запозиченому з Книги Пророка Даніїла:
“Бачив я, нарешті, що поставлені були престоли, та сів Ветхий днями; одяг на Ньому був білим, як сніг, та волосся глави Його — як чиста хвиля; престол Його — як полум’я вогню, колеса Його — палаючий вогонь” (Дан.7:9-10)
Отже, Бог Отець, зображений в повний зріст, сидить на небесній веселці, тримаючи в своїх обіймах вже дорослого Христа, в той час як Святий Дух зображується у вигляді голуба в медальйоні світла.
Іконографічну модель зображення було знайдено в кодексі Віденської бібліотеки XI-XII століть (Cod. Suppl. gr. 52). В кодексі це зображення супроводжує запис Символу віри, згідно з православним віровченням.
В цілому, зображення даного періоду характеризуються масивністю, відчуттям напруження в зображенні фігур, зеленою розкришшю, бордовими контурами та світло-зеленим фоном.
Фреска Святої Трійці відноситься до періоду Палеологівського Відродження та є роботою талановитого іконописця. Варто відмітити, що такого роду іконографія зустрічається вкрай рідко як в західному, так і в східному мистецтві до XIII століття, що робить фреску унікальним пам’ятником культури та мистецтва свого часу.
