Пресвітер
Священномученик В'ячеслав Сергійович Занков народився 1892 року в місті Сичевка Смоленської губернії. Його батько був дворянином, служив інспектором народних шкіл Москви та Московської губернії. В'ячеслав закінчив Московський університет і працював вчителем в одній із московських шкіл.
У 1920 році В’ячеслав Сергійович був висвячений на священика в московському храмі Святої Трійці в Зубові. Паралельно працював у відділі народної освіти, а згодом — у відділі вищих навчальних закладів Народного комісаріату освіти.
У 1932 році отця В'ячеслава перевели до храму святителя Миколая в Хамовниках, підвищили до сану протоієрея. У 1934 році відбулося чергове переведення — до села Черкізово, а в 1936 році — до села Котельники (Ухтомський район). Батюшка був дуже нестяжальним: овдовівши, він намагався все роздати, залишивши собі лише найнеобхідніше й найгіршої якості.
17 вересня 1937 року отця В'ячеслава заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та помістили до Таганської в'язниці. Контрреволюційною діяльністю влада визнала проповіді із закликом до молитви, бесіди на релігійні теми з дітьми, а також розмови з жінками про гріх абортів. Під час арешту у батюшки знайшли рукописи та конспекти лекцій християнського змісту.
Протоієрей В’ячеслав Занков був засуджений до розстрілу, страчений 13 жовтня 1937 року та похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
