Жив у V столітті, ймовірно, на півночі Галлії. Займав важливі громадські посади, але, звільнившись від мирських турбот, пішов до Леринського монастиря, заснованого святим Оноратом. У монастирі він присвятив себе старанному вивченню Святого Письма та творів святих отців, ставши відомим своєю ученістю та красномовством.
Приблизно у 434 році, відчуваючи наближення смерті, він склав 'Commonitorium', де виклав правила для розрізнення істинної віри від єресей, зводячи їх до формули: 'Вважати істинною вірою те, у що вірять скрізь, завжди і всі.' Він визначив Церковну Традицію як живе тіло, яке зростає і розвивається, залишаючись при цьому самим собою. Ця праця мала великий успіх на Заході і залишається надійним путівником по православній вірі.
Він мирно закінчив свої дні в монастирі і упокоївся в Христі незадовго до 450 року.
