Пресвітер
Священномученик Василь Олександрович Соколов народився 1880 року в селі Чорний Ручей Вишневолоцького повіту Тверської губернії. Його батько був псаломщиком. Здобувши освіту в духовному училищі, Василь Олександрович з 1909 року також служив псаломщиком у Московській губернії. У сан священика його висвятили в 1925 році, і він служив у Московській або Тверській єпархії.
У 1930 році отець Василій пережив перший арешт. Тоді його звинуватили в «антирадянській агітації» та «контрреволюційній діяльності» й засудили до восьми років заслання до Північного краю. Місцем заслання священика стало село Романовська Шенкурського району Архангельської області.
Восени 1931 року, перебуваючи у засланні, отець Василій був заарештований вдруге і навесні наступного року засуджений до трьох років таборів. Коли він повернувся з ув’язнення, то почав служити в Преображенському храмі в селі Спас-Ульстим Удомельського району Калінінської області. Отець Василій докладав зусиль для відкриття порожньої парафіяльної школи, брав участь у таємних богослужіннях у будинках.
20 листопада 1937 року відбувся останній арешт священика. Цього разу отця Василія звинуватили у «ворожій позиції щодо радянської влади… антирадянській агітації, спрямованій на зрив роботи в колгоспі». Сповідник, який не визнав своєї провини, був засуджений до найвищої міри покарання.
29 листопада 1937 року священик Василій Соколов прийняв мученицьку смерть через розстріл. Похований у загальній безіменній могилі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
