Пресвітер
Священномученик Василь Сергійович Протопопов народився 1886 року в селі Ізвольському Юхновського повіту Смоленської губернії в родині псаломщика. Закінчив духовну семінарію та працював вчителем у сільській школі.
У 1915 році його висвятили на священика, і він служив у храмі села Новий Покров Гжатського повіту Смоленської губернії (нині село Новопокров Можайського району Московської області).
У 1928 році отця Василія засудили й призначили штраф у розмірі 200 рублів за звернення до парафіян по допомогу у сплаті податків за користування храмом. У 1931 році його заарештували за несплату податків, конфіскували будинок і майно та засудили до восьми місяців виправно-трудових робіт. Батюшка подав скаргу: справу переглянули, вирок скасували, але майно не повернули.
За те, що отець Василій ходив по селах і закликав народ ходити до церкви та молитися Богу, збирав кошти на ремонт і оздоблення храму, його 24 листопада 1937 року заарештували. Священика звинуватили в контрреволюційній агітації, наклепі на радянську владу й ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві. Його засудили до 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі й відправили до Мордовії.
Там отець Василій відбував термін у Темниківському таборі, де помер 8 липня 1940 року і був похований у безіменній могилі на табірному кладовищі.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 25 березня 2004 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.
