Пресвітер
Священномученик Василь Васильович Канделябров народився 1889 року в селі Сенно Тихвінського повіту Новгородської губернії в родині псаломщика. Йдучи слідами батька, він закінчив Тихвінське духовне училище, провчився два класи в Новгородській духовній семінарії і з шістнадцятирічного віку розпочав своє служіння Церкві як псаломщик. Він тривалий час працював у різних парафіях Боровичського повіту, а у вересні 1919 року разом із дружиною та двома доньками повернувся до рідного села Сенно, де продовжив служити псаломщиком у Свято-Троїцькому храмі. У 1928 році, у період активних антирелігійних гонінь з боку радянської влади, Василь Васильович прийняв усвідомлене й мужнє рішення прийняти священицький сан і був висвячений на ієрея в тій самій Троїцькій церкві.
Життя сільського священика в ті роки було пов’язане з величезними труднощами та нестачами. Окрім відправлення постійних богослужінь та обрядів на Сенновському цвинтарі, отець Василій як служитель культа обкладався непосильними податками і був змушений на власному коні виконувати важку лісозаготівельну повинність далеко від дому під Мурманськом. Незважаючи на постійний тиск влади, він протягом дев’яти років віддано опікувався своєю сільською паствою і залишався вірним священицькому обов’язку. Восени 1937 року під час проведення масових сталінських репресій органи НКВС сфабрикували кримінальну справу проти тихвінського духовенства. Третього листопада 1937 року отця Василія заарештували й притягли як одного з головних обвинувачених у колективній справі про контрреволюційну діяльність.
На допитах священик проявив непохитну стійкість і твердість духу, категорично відмовившись визнавати сфабриковану проти нього неправдиву провину в антирадянській діяльності. Особлива трійка при УНКВД по Ленінградській області винесла пресвітеру смертний вирок, і третього грудня 1937 року священик Василій Канделябров був розстріляний. У 2002 році Російська Православна Церква прославила його в лику новомучеників і сповідників, а день його пам’яті відзначається щорічно в день його мученицької кончини, третього грудня.
