Пресвітер
Священномученик Василій Аменіцький, пресвітер, народився 1872 року у Володимирській губернії в благочестивій родині священика. Здобувши початкову духовну освіту та закінчивши чотири класи Володимирської духовної семінарії, юнак деякий час служив регентом у церковному хорі. У 1902 році він одружився і був висвячений у сан диякона, а через сім років прийняв священство. Отець Василій ревно виконував пастирське служіння в сільських парафіях, завоювавши щиру любов і глибоку повагу своїх парафіян за доброту, простоту та вірність обов’язку.
У радянські часи життя священика та його великої родини перетворилося на низку важких випробувань. Під час антирелігійної кампанії 1930 року майно отця Василія було повністю конфісковано в ході розкуркулення, причому представники місцевої влади не пощадили навіть дитячі валянки. Самого пастиря заарештували й ув’язнили в тюрмі міста Переславля-Залеського, звідки він вийшов через місяць завдяки наполегливим клопотам синів. Залишившись без даху над головою, священнослужитель не зрадив свого покликання і продовжив відправляти богослужіння у Троїцькому храмі села Єфім’єво, духовно зміцнюючи віруючих у роки жорстоких гонінь.
Восени 1937 року під час масового терору отця Василія знову заарештували за надуманим політичним звинуваченням у участі у вигаданій церковно-монархічній організації. Незважаючи на моральний і фізичний тиск з боку слідства, мужній пресвітер категорично відмовився визнати свою провину й не зрадив своїх ближніх. Рішенням особливої трійки НКВС його засудили до десяти років виправно-трудових таборів. Важкі умови каторжної праці, голод і суворий клімат остаточно підірвали здоров’я літнього пастиря, і він помер у Байкало-Амурському таборі 20 серпня 1938 року. У 2000 році протоієрей Василій Аменіцький був зарахований до лику святих новомучеників, а день його пам’яті відзначається 20 серпня.
