Преподобний Варлаам, син благородних батьків, з юності прагнув до монашого життя, натхненний вченням преподобних Антонія та Феодосія. Він залишив світські блага і, прийнявши постриг від преподобного Антонія, став монахом. Батько Варлаама, боярин Іван, намагався повернути сина, але Варлаам проявив твердість духу і не піддався спокусам. Після збільшення братії в печерах, Варлаам був поставлений ігуменом, а преподобний Антоній переселився в усамітнення.
Варлаам побудував дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і став ігуменом нового монастиря, заснованого великим князем Ізяславом. Він двічі здійснював паломництво до Єрусалиму та Константинополя, дбаючи про духовне благополуччя братії. Преподобний Варлаам упокоївся в 1065 році в монастирі на Волині і був похований у Печерському монастирі, згідно зі своїм заповітом.
