Преподобномучениця Татіана Чекмазова народилася 12 січня 1881 року в селі Дділілово Тульської губернії в благочестивій селянській родині. З юних років прагнучи присвятити своє життя служінню Богу, вона у віці вісімнадцяти років покинула батьківський дім і вступила до Владичного Свято-Введенського Серпуховського жіночого монастиря. Там вона смиренно виконувала послухи, займаючись рукоділлям, шиттям та монастирськими справами, аж доки обитель не була офіційно закрита радянською владою у 1919 році.
Після закриття монастиря деякі з його храмів продовжували діяти, і сестра Татіана невідлучно залишалася при них до 1927 року, зберігаючи вірність чернечому покликанню в умовах гонінь. Коли храми обителі були остаточно зачинені, послушниця переїхала до сусіднього села Старі Кузьменки Серпуховського району Московської області, де влаштувалася працювати прибиральницею в місцевій Успенській церкві. Протягом наступних десяти років вона вела скромне, усамітнене християнське життя і заробляла на хліб шиттям.
У розпал масового терору, 20 листопада 1937 року, послушницю заарештували за сфабрикованим звинуваченням у веденні систематичної антирадянської агітації серед місцевого населення. Її взяли під варту й допитували, проте під час слідства вона проявила виняткову мужність і силу духу. Сестра Татіана категорично відмовилася визнати вину, яку на неї зводили, і не назвала жодного імені. За це 27 листопада 1937 року судова трійка НКВС засудила її до восьми років виправно-трудових таборів, після чого її етапували у важкі умови Івдельлагу на території Свердловської області.
Земний шлях сповідниці завершився трагічно під час відбування табірного терміну. Послушниця Татіана померла в ув’язненні 11 жовтня 1942 року. Ухвалою Священного Синоду Російської православної церкви від 11 квітня 2006 року преподобномучениця Татіана Чекмазова була зарахована до лику святих новомучеників і сповідників Руської Землі.
