Преподобний Сильвестр Печерський жив у XII столітті й виконував чернечі обов’язки в Києво-Печерському монастирі. Він увійшов у російську історію не лише як видатний духовний подвижник, а й як один із найвидатніших літописців Стародавньої Русі, який став гідним продовжувачем справи преподобного Нестора.
Головною історичною справою святого Сильвестра стала робота над створенням «Повісті временних літ». Будучи високоосвіченою людиною, він глибоко вивчив ранні літописні зводи й за дорученням великого князя Володимира Мономаха виконав другу редакцію цього найважливішого історичного пам’ятника. Наприкінці літописного тексту преподобний залишив свою знамениту приписку, де відкрито вказав своє ім’я, сан ігумена Видубицького Михайлівського монастиря та дату завершення праці, що дозволило зберегти пам’ять про його авторство для майбутніх поколінь.
Окрім літописання, святий Сильвестр прославився глибоким молитовним життям та мужньою боротьбою з бісівськими силами. Перенісши безліч духовних випробувань, він здобув дар прозорливості та зцілення душевних недуг. Преподобний Сильвестр мирно відійшов до Господа в 1123 році і був похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври, де його нетлінні мощі відкрито спочивають і в наш час. Православна церква вшановує його пам’ять 15 січня, а також у дні Собору Києво-Печерських святих та Собору отців Ближніх печер.
