Святий Сергій розпочав своє монаше життя на святій горі Афон, після чого прийшов до Московської держави і оселився в Радонезькій області, де був під пастирською опікою святого Сергія Радонезького. Він проявляв ревність до Бога, вчиняючи добрі справи та наслідуючи святого Сергія. Не бажаючи світської слави, він вирішив віддалитися в пустелю, сповідавши свої думки святому Сергію, який благословив його на це.
Святий Сергій Нуромський прийшов в область, покриту лісами та болотами, де знайшов місце на річці Нурі, де згодом побудував монастир. Він молився Богу, просячи благословення на служіння на цьому місці. Святий встановив хрест і побудував каплицю, проводячи багато років у подвигах, пості та молитві, терплячи страждання від демонів і людей.
Одного разу на нього напали розбійники, які побили його, але він, молячись, дякував Богові за можливість страждати за Нього. Святий не залишив місце, незважаючи на загрози, і продовжував свої подвиги. Він укріплювався в молитві та терпляче переносив усі випробування.
Святий Павло, який жив неподалік, також був його духовним батьком. Вони часто зустрічалися і ділилися досвідом. Сергій, досягнувши глибокої старості, захворів. Перед смертю він покликав братію, наставляючи їх у любові та заповідях Божих.
Після кончини Сергія його мощі були поховані в побудованій ним церкві. Багато чудес відбувалося від його гробу, зціляючи хворих і звільняючи одержимих. Святий Сергій продовжував з'являтися людям, допомагаючи їм і наставляючи на шлях спасіння.
