Пресвітер
Священик Петро Зефіров народився в 1879 році в Ярославській губернії. Після закінчення Ярославської духовної семінарії він три роки працював учителем у церковно-приходській школі, потім одружився і був рукоположений у священики до Микільської церкви в селі Ніколо-на-Едоме. У них з дружиною народилося шестеро дітей. Одночасно зі служінням на приході отець Петро був завідувачем і законовчителем у місцевій церковно-приходській школі та законовчителем у Ваулівській земській школі. У 1909 році він був обраний членом благочинницького ради.
У липні 1918 року священик Петро Зефіров був заарештований більшовиками і розстріляний у Романо-Борисоглібській тюрмі. Відомості про його розстріл надійшли до Комісії з гонінь на Руську Православну Церкву, створеної при Святому Соборі 1917-1918 років, яка почала збирати свідчення про новомучеників.
