Пресвітер
Преподобномученик Павло (Павло Васильович Євдокимов) народився 17 серпня в 1877 році в селі Очаково Зубополянського району Тамбовської губернії в селянській родині. Отримав чотирикласну освіту. У 1914 році висвячений у диякона в місті Тифлісі, через два роки переведений до Петрограда, де висвячений у священика в 1919 році.
У 1932 році отець Павло був заарештований, звинувачений у контрреволюційній діяльності і відправлений на три роки в Темниковські табори. Звільнившись у 1934 році, він обрав для себе місцем проживання місто Вишній Волочок Калінінської області.
З листопада 1935 року отець Павло служив у Ніколо-Столпенському монастирі.
У 1937 році він був повторно заарештований. На підставі показань неправдивих свідків отець Павло був звинувачений у контрреволюційній діяльності і засуджений до найвищої міри покарання. Ніякої провини за собою новомученик не визнав.
Архімандрит Павло Євдокимов був розстріляний 4 грудня 1937 року. Похований, імовірно, в тюремному секторі П'ятницького кладовища Вишнього Волочка.
Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Ювілейному Архієрейському Соборі Російської Православної церкви.
